У роботі електриків, інженерів, збирачів обладнання, ремонтно-будівельних бригад та інших фахівців, що взаємодіють з електричними приладами та мережами, завжди присутні різні схеми. Електрична схема — це один із видів креслень, що охоплює саме розділ електротехніки. Вони бувають різних типів виходячи з їхнього призначення.
Схема — це документ, на якому за допомогою графіки та умовних позначень описані компоненти пристрою або системи, а також зв'язок між ними. Виходячи з цього визначення, електросхема містить позначення частин електроустановки або ланцюга і з'єднань між ними. При цьому вона служить для розуміння принципу роботи, розміщення та взаємодії цих елементів. Схеми з електрики входять до конструкторської та проектної документації для виробництва, складання, регулювання та використання пристроїв та систем. Вони призначені для вирішення таких завдань:
Електросхема потрібна при складанні та монтажі, звірці, пусконалагоджувальних роботах, діагностиці та усуненні несправностей.
Типом схеми називають угруповання за призначенням. В електротехніці є вісім типів:
Раніше цей поділ був описаний у ГОСТі 2.701-84, проте у 2018 році його дія була зупинена в Україні. Правил виконання схем немає, але звичка електриків та інженерів ділити їх на типи залишилася, як і використання відповідної термінології та методів складання креслень.
Вона є документом, який повинен визначити головні функціональні складові пристрою або ланцюга, а також описати їх призначення та зв'язки між собою. За структурним кресленням легко зрозуміти принцип дії та ключові вузли без уникнення деталей. Більшість проектів розпочинаються з нього. Графічно це виглядає так:
Вона дає роз'яснення процесам, що протікають в устаткуванні або електроланцюзі. Візуально така схема схожа на структурну, але вона більш докладно відображає принцип роботи, процеси між вузлами та їх послідовність. Позначення аналогічні, як у структурному.
Вважається найповнішою, оскільки показує всі складові елементи, електричні та магнітні взаємозв'язки між ними, докладно описує принцип роботи пристрою або ланцюга. Це найпоширеніший варіант електричної схеми, яка може бути загальною чи однолінійною. Остання застосовується частіше, оскільки вона простіше для розуміння і не поступається інформативності.
На принциповій електросхемі відображають:
На такому кресленні пристрій або ланцюг завжди зображені у відключеному стані.
Однолінійний варіант документа буває у трьох форматах:
Загальний варіант використовується для опису управління лінією або приводом, захисту, сигналізації, блокування. Раніше такі електросхеми називали елементними. Такі графічні документи роблять по одному на окремому кресленні або об'єднують кілька на одному аркуші, збільшуючи його розміри. Поєднане креслення може охоплювати, наприклад, управління, загальну автоматику, вимірювання, захист тощо. Читання електричних схем принципового типу дає можливість повністю розібратися, як працює пристрій або ланцюг.
Її також називають схемою з'єднань, оскільки вона відображає, як з'єднуються між собою вузли пристрою або ланцюга. У цьому документі вказуються такі дані:
Тут також є позначення електричної схеми, що відображає всі компоненти та пристрої, що входять до складу виробу або ланцюга. При цьому важливо, щоб положення компонентів, їх зв'язків, вхідних та вивідних вузлів, а також висновків зсередини приблизно відповідало їхньому взаємоположенню насправді.
На ній показано зовнішні підключення до пристрою або ланцюга. Таке електричне креслення включає:
Розташування вхідних та вихідних елементів щодо зображення пристрою або ланцюга має бути максимально наближеним до дійсності. Також вказуються позиційні позначення вхідних та вихідних компонентів, дані їм на принциповій схемі.
Вона описує, з яких частин складається комплекс і як ці складові з'єднуються один з одним на місці використання. Така схема містить позначення обладнання та компонентів електричного комплексу, включаючи елементи, що з'єднують — кабелі, дроти, джгути та ін. Розміщення умовних позначень на електричній схемі має приблизно відповідати дійсному розташуванню компонентів відносно один одного.
Вона також називається топологічною. На цьому документі відображається відносне розміщення складових вузлів та пристроїв. При цьому з'єднання між ними вказується не завжди. Як правило, є умовне позначення конструкції, якщо електросхема робиться для приладу, приміщення або місцевості, якщо вона призначена для ланцюга. В останньому випадку інженери вважають за краще робити план розташування у вигляді тривимірної моделі, оскільки вона більш інформативна і зрозуміла.
Позначення в об'єднаній схемі електрики відносяться до різних типів, оскільки на одному кресленні виконується графічне зображення електроустановки або ланцюга одночасно в декількох форматах, наприклад, принциповому, з'єднання, підключення.
Існує ще кілька типів схем електрики:
Якщо ви не знаєте,як читати електричну схему, вона мало що вам дасть. Краще звернутися до фахівця, який зробить це замість вас і надасть докладне роз'яснення або виконає роботи, для яких це креслення розроблялося. Особливо це стосується важливих електросхем — найскладніших і більших, що вимагають багато часу на їх прочитання. Для цього потрібно легко орієнтуватися в умовних позначеннях, розуміти принцип дії кожного компонента і сполучних елементів, вміти з'ясувати, як працює зображена на кресленні система.
Всі описані та інші корисні схеми для електрика ви знайдете на нашому сайті в блозі експертів, а в каталозі зможете підібрати все необхідне для збору будь-якого типу і складності креслення. На запит наш менеджер допоможе все вибрати і зробить розрахунок кількості матеріалу.