Капітальний ремонт у більшості випадків включає заміну проводки та інших складових електромережі. Власне, чорновий електромонтаж — це все роботи з електрики, крім установки чистової фурнітури. Повний комплекс включатиме і монтаж розеток, вимикачів, світильників та електротехніки.

Що входить до електромонтажних робіт?

Комплекс електромонтажних робіт починається зі складання проекту та технічного завдання, а також їх узгодження з клієнтом. Без них здійснити монтаж електрики неможливо. Технічне завдання зазвичай представлене кресленнями та схемами, взятими з дизайн-проекту:

• План розміщення розеток.
• План електричних виводів.

Це головна технічна документація для виконання електромонтажних робіт. Самі вони починаються після виконання перепланування, якщо воно передбачене, а в деяких випадках — паралельно із нею. Деякі ремонтно-будівельні компанії роблять укладання електрики після оштукатурювання. Це додає дві послуги у кошторисі: штроблення стін та їх замазку. Можна робити електричне проведення до штукатурки, щоб зменшити кошторисну вартість робіт для замовника, але це може призвести до помилок. Нижче — докладніше.

Стандартний перелік електромонтажних робіт:

• Розмітка електроточок відповідно до технічного дизайн-проекту, суміщена з установкою розподільчих коробок.
• Нарощування вступного кабелю. Виконується тоді, коли довжини кабелю від забудовника не вистачає, щоб розташувати електричний щит там, де передбачено проектом.
• Укладання кабелю по всій квартирі або приватному будинку. Це найбільш трудомісткий процес. Якщо планується застосування гіпсокартону, вагонки чи інших каркасно-обшивних матеріалів, проводка монтується у гофрі. В інших випадках підійде негорюча модифікація, яка в маркуванні кабелів позначається як НГ. Тоді їх можна буде укладати у стіні групою навіть без кабельного лотка. На цьому етапі монтують не тільки силові, а й слаботочні дроти, наприклад, UPT для інтернету, телеакційний кабель, акустичні провідники.
• Вирізка та встановлення підрозетників. Вона виконується одночасно зі штукатурними роботами.
• Пристрій силового щита. Це один із найважливіших та відповідальних етапів у всьому комплексі електромонтажних робіт. Для цього потрібно мати спеціалізовані знання, щоб уникнути небезпечних помилок. В ідеалі розділяти слаботочні мережі та силові на два щити, але можна монтувати і в одному. Щоб виконати пристрій електрощита, спочатку роблять розмітку під нього, потім вибірку ніші (забирається частина стінового матеріалу, щоб зробити заглиблення за розміром короба). Далі робиться вмазка та встановлення самого корпусу щита.
• З'єднання проводів у розподільчих коробках. Його можна виконувати різними способами: скручування, зварювання, паяння, ізоляція, з'єднання клемниками. Вибір залежить від конкретних умов у квартирі або будинку.

Проведення електромонтажних робіт займає зазвичай від 3 до 7 днів, якщо працює бригада електромонтерів.

Комплектація електрощита

Щоб вся електрика в квартирі та будинку була надійною та безпечною, в електрощиті потрібно передбачити таке обладнання:

• Пристрій захисного відключення. Краще передбачити по одному дифреле на санвузол (або ванну кімнату та туалет), на кухню та окремо на кімнати. ПЗВ захищає від струмових витоків, які йдуть по всіх металевих поверхнях у разі пошкодження техніки: по корпусу пральної машини, батарей і т.д.
• Якщо на кухні використовуватиметься варильна поверхня, для неї варто передбачити диференціальний автомат.
• Реле контролю напруги. Захищає від серйозних перепадів напруги. Встановлювати потрібно стільки стабілізаторів, скільки фаз заходить у квартиру чи будинок: один чи три на кожну фазу.
• Крос-модуль. Він відповідає за правильний розподіл фази та нуля у щиті.
• Вступний автомат. Захищає від короткого замикання та перенапруги, вчасно відключаючи живлення.
• Автомати для різних груп споживачів. Можна виділити кілька для потужної техніки, по одному автомату на кожну групу: окремо для санвузла, для кухні, на освітлення, розеткові модулі. Також можна ділити покімнатно. Сучасні електрики воліють групувати автомати по кімнатах, додатково поділяючи кожну на группи: освітлення та розетки. Під освітлення зазвичай ставлять автоматичні вимикачі на 10 ампер, під розетки — 16 або 25 Ампер залежно від запланованого навантаження, а для кухні, санвузла та потужної техніки (бойлера, духової шафи, варильної панелі, кондиціонера) — на 32-35 Ампера. Окремо на 16 Ампер варто завести балкон чи лоджію. На автомати 10 Ампер також потрібно підключати сигналізацію, домофон та живлення слаботочного щита.

Де робити проводку — по підлозі чи стелі?

З точки зору нормативів ПУЕ немає різниці, де робити проводку — по підлозі або стелі. Вибір залежить від трьох факторів:

1. Стандарта, якого дотримується виконавець.
2. Можливості бюджету.
3. Доцільність конкретного житла.

Монтаж стелі зазвичай коштує більше, ніж облаштування електричних шлейфів по підлозі. Це пов'язано з тим, що потрібно витрачати більше кабелю, а роботи електромонтерів при цьому складніші та триваліші. Однак стельовий спосіб має деякі переваги:

• Ви завжди знаєте, де проходить кабель навіть під штукатуркою, і ніколи не свердлитимете в цьому місці.
• Якщо по підлозі проходять інші комунікації, наприклад, шлейф опалювальних труб, це позбавить проблем з вирівнюванням.
• При перетині на підлозі труб опалення або води з електрошлейфом потрібно укладати ізоляційний прошарок, а монтаж на стелі це виключає.
• Немає ризику пошкодження електромережі, якщо раптом станеться прорив труби, затоплення і т.д.

Вибрати варіант, де проводити проводку, ви повинні разом з електриком-інженером. Тоді це буде правильно, безпечно та з урахуванням ваших фінансових можливостей.

До штукатурки чи після?

Єдиної думки щодо цього немає. Коли прокладання проводів виконується до штукатурки, спочатку встановлюються маяки, потім вирізаються отвори і встановлюються підрозетники в площину з маяками. Після завершення електромонтажу все оштукатурюється.

При монтажі після штукатурки є свої переваги:

• Не потрібні маяки. Геометрія приміщення вже вирівняна, є чітка орієнтація по площинах, щодо укосів і т.д.
• Глибина закладки проводів менша.
• У процесі робіт можна будь-якої миті внести зміни — це буде легше, ніж якби довелося робити все з маяками.

Тонкощі монтажу проводів

Під час електромонтажних робіт потрібно пам'ятати і дотримуватися таких нюансів:

• Вирізи під монтажні коробки варто закривати колами з піноплекса, щоб маляри при штукатурних роботах не забруднили виїмки та проводи.
• Можна не використовувати розпаковані коробки, а просто проводити все шлейфами. При цьому потрібно дотримуватись одного правила: жила заземлення повинна йти без розриву. Для цього провід землі з'єднується на невелику клему. Це буде в межах правил проведення електромонтажних робіт.
• При підключенні розеток потрібно надійно фіксувати клемники, бажано робити це динамометричною викруткою.
• У штробу в стіні дроти можна укладати без гофри, навіть коли йдеться про монтаж у групі. Гофра за нормативами повинна бути для всіх шлейфів на стелі та підлозі.
• Розпаяльні (розподільні) коробки для освітлення краще монтувати в стінах, використовуючи глибокий підрозетник. Це дозволить легко отримати доступ, коли він знадобиться, ніж при монтажі такого короба на стелі. Закривається звичайним вимикачем.
• Робити шлейфи можна, поєднуючи силові та слаботочні кабелі в них. Головне використовувати гофру для поділу. Наведення на слаботочну мережу не буде, так як у квартирах та будинках недостатньо навіть загальної довжини проводки, щоб спровокувати перешкоди.

Від чого залежать ціни на електромонтажні роботи?

Вартість електромонтажних робітзалежить від трьох факторів:

1. Розцінки на послуги електромонтажників та інженерів.
2. Обсяг та складність виконуваних робіт.
3. Вартість матеріалів. Краще взяти трохи дорожче, але якісніші за бюджетні no-name бренди, які будуть ненадійними і можуть спричинити небезпечні ситуації.

Все необхідне для електромонтажу у квартирі та приватному будинку ви знайдете у нашому каталозі. За запитом зробимо розрахунок та безкоштовно проконсультуємо.